Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокріти

Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРІТИ"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч.
Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила. Мет. 150.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Лас, -су, м. Вкусъ, влеченіе, желаніе. Кожний Івась ма свій лас. Ном. № 7938.
Отруювати, -ру́юю, -єш, сов. в. отруї́ти, -рую, -їш, гл. Отравлять, отравить. Грин. І. 32, 33. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла. Чуб. V. 435.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять. К. Дз. 144.
Шияка, -ки, ж. Ув. отъ шия. К. ПС. 22. Є такії, що душать нас, взявши за шияку. К. ЧР. 73.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.