Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокріти

Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКРІТИ"
Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. МВ. І. 23. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним. МВ. І. 35.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Поостуджувати, -джую, -єш, гл. Остудить, охладить (во множествѣ).
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.