Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Погуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Погулять. Вибігла за город погуляти. Кличе мати вечеряти, галушки простигли. «Стривай, мати, погуляю, женишки настигли». 2) Побыть, пробыть. Погуляла дівчиною років зо три. 3) Побыть въ гостяхъ, побыть у кого либо. Пустіть мене, серце, до батька до вашого, піду, погуляю, а то будуть гніваться: як же так можна не пійти?»... Пішла; гуляла там, гуляла, і їла, і пила. Отсюда: погуляй, погуляйте употребляется въ смыслѣ подожди, подождите. Погуляйте трохи, — батько зараз прийде. 4) Побыть, пробыть безъ дѣла, незанятымъ. Погуляв днів зо три — нудно без роботи. Годів зо два погуляла та нива неорана. 5) Поиграть. Погуляли в карти. 6) Погулять, покутить.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
