Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Бештає за гріхи вдівця молодого.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Літа́ння, -ня, с. Летаніе. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Повчу я молодих орлят літання. Ум. літаннячко.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Парубоцтво, -ва, с.
1) соб. отъ парубок. Парни. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши.
2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору.
Торохнеча, -чі, ж. Стукъ, грохоть, шумъ. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде.
Утрясти, -су, -сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам'янця. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли.
