Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть.
Досвіткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть на до́світках.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. IV.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже...
Зшукатися, -каюся, -єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Тим часом мене тут призабули.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.
