Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мозчити

Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Падкатися, -каюся, -єшся, гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Рк. Левиц. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Рк. Левиц. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку? МВ. (6. 1862. III. 62).
Перетрої́ти, -рою́, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Позсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Ссохнуться (во множествѣ). Не єретичі його й постоли! як же позсихались!... Насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.
Узяха, -хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха. Ном. № 10650.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЗЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.