Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мозчити

Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость. Желех.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Росянка, -ки, ж. Раст. Drosera rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 121.
Слизуватий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Слизувате сало. Павлогр. у.
Стовпчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (Cм.).
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. Cм. ча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЗЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.