Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Купцювати, -цю́ю, -єш, гл. Вести торговлю, быть купцемъ. Дай, Боже, щоб він і купцював, він нас ніколи не обіжав. Чигир. у. Попереду придбай грошей, а тоді вже учи купцювати дітей. Твоя доля — купцювать.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Попідкурювати, -рюю, -єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).
Розголосити Cм. розголошати.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ.
