мниха
Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Іде штриха-мниха з обідом нерано.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Том 2, ст. 436.