Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовчати

Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧАТИ"
Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Закруто́си, -сів, м. мн. Лабиринты, запутанныя улицы, переулки. Виходив усі закрутоси у місті. Камен. у.
Зачита́ти, -та́ю, -єш, гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали. Шевч. 439.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. Подольск. г. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає. Г. Барв. 174.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.