Байдикування, -ня, с. Ничего недѣланіе, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити.
Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Підпалок, -лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. 2) = підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. 3) = підпалак.
Полонинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ полонина. Пішли вівці в полонинку самі біленькії.
2) Обрядовая пѣсня, которая поется во время выгона гуцулами скота въ полонини.
3) Раст. Anthus spinoletta L.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. Ум. суговірка.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти.
Трясти, -су, -сеш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. Неначе трясця його трясло. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти.
Улинути 1, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив.
