Безощадність, -ности, ж. Безпощадность.
Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці.
Орлик, -ка, м.
1) Ум. отъ орел.
2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. Cм. оксамит.
Пацюрки, -ків, мн.
1) = пацьорки.
2) — у рачи́ці. Рачья икра.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі.
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ум. свекорко, свекронько.
Сито II, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Суцільно нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.
