До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко!
Зруб, -ба и -бу, м.
1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. З липового зруба молоді паростки пустились.
2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. Був колодязь і такий низький зруб у тому.
Кагал, -лу, м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Що там ні коять по ворожих кагалах, що ні видумують, як би те життя зупинити, — воно ширше та ширше виявляється. 3) У Гулака-Артемовскаго кагалом названо общество чертей, вообще населеніе ада: В письмі стоїть (чапиш сміло): на кагал бісовський з начинкою душу й тіло одписав Твердовський. 4) Шумное, крикливое собраніе.
Обнатужувати, -жую, -єш, сов. в. обнатужити, -жу, -жиш, гл. Обременять, обременить. Обнатужили його роботою.
Окрутасом нар. = викрутасом.
Прим'яти. Cм. приминати.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. 2) Невольникъ, арестантъ. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. Не всі ми його робом ходимо. Пора.... про Україну робом иншим дбати. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
