Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовчун

Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧУН"
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. Левиц. ПЙО. І. 363.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis. Лв. 100.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати. Вх. Зн. 7.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЧУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.