Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могти

Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГТИ"
Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Борланка, -ки, ж. = борлак. Вх. Зн. 4.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Подольск. г. Cм. дремлюга.
За́йворонок, -нка, м. = жайворонок. Ум. за́йвороночок. Ой ти, братіку зайвороночку, пусти мене у сусіди. Чуб. V. 860.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К.
Подобень, -бня, м. Красивый человѣкъ. Убери пень, буде подобень. Ном. № 11171.  
Смикове, -вого, с. Иронически: подать. Камен. у.
Тирво, -ва, с. = тирло 3. Шух. I. 23.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.