Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могти

Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГТИ"
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця. Вх. Пч. II. 7.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Остатися Cм. оставатися.
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому). Харьк. у.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти. Желех.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.