Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
Проточина, -ни, ж.
1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ).
2) Дыра, проѣденная мышами, червями.
Рівно нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ.
Рогаль, -ля, м.
1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Віл рогаль.
2) Родъ жука = рогач 4.
3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.