Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовчущий

Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧУЩИЙ"
Ганятися, -няюся, -єшся, гл. Гоняться. Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Клін, кло́ну, м. = кльон. Желех.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = мерктиЗорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЧУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.