Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти.
Онь нар. = ониж.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив.
Сміло нар. Смѣло.
Спожити Cм. споживати.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
