мняко

Мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.

Випадкові слова

Милоли́ций, -а, -е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці... чорняві, повні, милолиці. Котл. Ен. III. 48.

повністю...

Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.

повністю...

Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.

повністю...