Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могорич

Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Пане-отамане, справляй могорич. Левиц. І. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧ"
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати. К. Іов. 70.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.
Понапльовувати, -вую, -єш, гл. Наплевать (во множествѣ). Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують. Харьк. у.
Рип I, -пу, м. Скрипъ. Рип за рипом у хату старости. рипи справляти. Часто отворять дверь. чоботи, черевики на рипах. Сапоги, башмаки со скрипомъ. Чоботи на рипах ваксовані. Св. Л. 174.
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Совало, -ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.