Брехунівка, -ки, ж. Имя вымышленной деревни, въ которой будто бы живуть одни вруны. Поэтому: А ви часом не з Брехунівки? — значитъ: а вы не лжете?
Горі́шечок, -чка, м. Ум. отъ горіх.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. 87. 4) — чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать.
Застила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. засла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу.
Нагота́, -ти, ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Завербовать (многихъ).
2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Такса, -си, ж. Такса.
Триумфальний, -а, -е. Тріумфальний, торжественный. Триумфальну ґалеру тобі.... я дарую.
