Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовний

Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Ном. № 11383. Маєш же старости мовнії. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВНИЙ"
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Крутовина, -ни, ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.
Переднювати, -нюю, -єш, гл. Пробыть, провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Ном. № 10916.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Реус, -са, м. = рева. Лебед. у.
Стрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом. Ном. № 521.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.