Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могоричний

Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧНИЙ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку. Грин. III. 660.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.