Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могоричний

Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧНИЙ"
Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися. Св. Л. 165.
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Неспокій, -ко́ю, м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти. Чуб.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.). Шух. І. 150.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.