Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата.
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Прислини мн. = паслін.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ.
Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу.
