Виріб, -робу, м.
1) Издѣліе.
2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу.
Домо́вити, -ся. Cм. домовляти, -ся.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. 87. 4) — чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Покосили, погребли, а покопити — ні. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный.
Танана! I меж., выраж. удивленіе.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.
