Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовляти

Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? К. Іов. Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так. Котл. Ен. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЛЯТИ"
Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка. Шух. І. 215.
Касір, -ра, м. Кассиръ.
Лівцу́н, -на, м. = лівак. Вх. Зн. 33.
Перерепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать кричать, горланить.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать. Вх. Уг. 226.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.