Ганус, -су, м. Анисъ.
Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Ген там на долині під могилою огонь палає. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить?
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. 2) мн. Раст. Nymphaea alba.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Василь на похвалках живе. Похвалки ті нічого не варті.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе.
Різвий, -а, -е. Бойкій, проворный, скорый, прыткій, рѣзвый. Промовляє до мене все різвими словами. Просилася дівчина в свого різвого свекра. Ум. різвенький, різве́сенький. Ніжки мої різвенькії, чом не ходите?
Срібнястий, -а, -е. Серебристый.
