Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її.
Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. . 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. Заївся писарь з старшиною. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Латану свитину з каліки здіймають. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану?
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Пообмазувати, -зую, -єш, гл.
1) Обмазать (во множествѣ).
2) Испачкать (во множествѣ).
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Уваривать, уварить.
2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати.