Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча.
Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Осокорина, -ни, ж. Одно дерево, осокоря.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. Попліч сиділа коло його стара бабуся.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий.
Тра-та-та! меж. для выраженія барабаннаго боя.
Хапанина, -ни, ж.
1) Хватанье, расхватыванье.
2) Взяточничество постоянное.
3) Спѣшка, торопливость.
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Чоботи добрі, чорноголовці.
