Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвенкач

Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЕНКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЕНКАЧ"
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость. Желех.
Печериця, -ці, ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Роскепкуватися, -куюся, -єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай. МУЕ. ІІІ. 54.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Нол.
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. Ум. утятко.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВЕНКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.