Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінкий

Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКИЙ"
Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.
Де́кілька нар. Нѣсколько.
Досипа́ти II, -па́ю, -єш, сов. в. доспа́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. Чуб. V. 928. А вже ж мої очі не доспали ночі. Н. п. Млр. л. б. 277. Доспав до обід.
Свиняк, -ка, м. 1) Порода грибовъ. Радом. у. 2) Свиной экскрементъ. КЗ. V. 61.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Угниличити Cм. угниличувати.
Цитати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ и нечетъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.