Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отмѣтку объ отсутствіи въ классѣ.
Бруснина, -ни, ж. = брусленина.
Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть.
Підзорити, -рю, -риш, гл.
1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців.
2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде.
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха.
Розступатися, -паюся, -єшся, сов. в. розступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Разступаться, разступиться, раздвинуться. Розступіться, подоляне, нехай гиря погуляє. Розступися, сине море, в своїй широкості. Розступися, сира земле, ой я піду жива в тебе.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
Шитки, -ток, м. Шитье, узоры. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах.
