Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінний

Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІННИЙ"
Бурачник, -ка, м. Раст. Borrago officinalis L. ЗЮЗО. І. 114.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Перенімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Пообтавати, -таємо, -єте, гл. Обтаять (во множествѣ). А що, пообтавали вже вуси? Харьк. у.
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Примостка, -ки, ж. Прилаженная къ чему либо скамья, прилаженныя къ чему либо подмостки. Харьк. Cм. примістка.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.