Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвін

Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІН"
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Налену́ти, -лену́, -не́ш, гл. = на́линути.
Погостювати, -тюю, -єш, гл. = 1) = погостити. 2) Побыть въ гостяхъ, погостить. Чуб. IV. 580.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Попідникати, -ка́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Коб мені діти попідникали, то б я не журився. Н. Вол. у.
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Примазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. примазатися, -мажуся, -жешся, гл. 1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ. 2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька. Харьк.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.