Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвін

Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІН"
Боковина, -ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. боковинка.
Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Волоцюга, -ги, об. Бродяга. Чуб. І. 240. Всесвітня волоцюга. Котл. Ен. VI. 11. Ум. волоцюжка. Ув. волоцюжище.
Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Черниг. Ум. вугаллячко.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Наля́пати Cм. наляпувати.
Порчак, -ка́, м. Раст. Bunias orientalis L. ЗЮЗО. I. 115.
Розбришкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.
Талабаїти, -баю, -їш, гл. Тревожить? возмущать? Не вступайте, сильнії бояре, не талабайте золотої ціщейки. Гол. IV. 334.
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.