Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі.
Зами́ти, -ся. Cм. замивати, -ся.
Запеча́лити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила.
Козулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ козуля.
2) Раст. Gentiana germanica.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка.
Прибутний, -а́, -е́ 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має.
2) Прибылой. Прибутна вода.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Росходжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл.
1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Росходилась, як квочка перед бурею.
2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Росходився, як московський постіл.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь.
