Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінок

Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька. Вх. Лем. 393.
Доро́жчати, -чаю, -єш и доро́жшати, -шаю, -єш, гл. Дорожать. Усе вже дорожшає на базарі. Черниг. у.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Обсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обсунутися, -нуся, -нешся, гл. Осовываться, осунуться, обвалиться.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Розвесеління, -ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама. Гн. І. 10.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно. Рудч. Ск. І. 75.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.