Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінок

Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
За́йворонок, -нка, м. = жайворонок. Ум. за́йвороночок. Ой ти, братіку зайвороночку, пусти мене у сусіди. Чуб. V. 860.
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати. Г. Барв. 14.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Ле́псько нар. Хорошо, красиво. Із кожного куріня везли знамена на конях, лепсько убраних. Стор. II. 156.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая. МВ. (КС. 1902. X. 45).
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.