Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінок

Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. вороненький.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Першість, -шости, ж. Первенство.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Привичити Cм. привичати.
Рушно Cм. ручно.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.