Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінок

Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.
Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. Н. Вол. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. І. 45.
Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти. Чуб. III. 127.  
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Скелистий, -а, -е. Скалистый. (Будинки) стояли на високому скелистому шпилі. Левиц. І. 217.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.