Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінок

Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНОК"
Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты. Лохвиц. у.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Грин. І. 210. Cм. поминки.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.