Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвонарівна

Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРІВНА"
Гматний, -а, -е. Гибкій. Желех.
Жупани́на, -ни, ж. Кафтанишко. Ходить панич по долині в червоній жупанині. Ном. с. 296, № 179. Ум. жупани́нка.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
Сватній, -я, -є. = сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній. Грин. III. 4 51.
Тонісій, -я, -є. = тонісінький. Вх. Лем. 474.
Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНАРІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.