Гармата, -ти, ж.
1) Пушка. З гармати стріляли. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Лід кріпкий, хоч гармати коти.
2) військова гармата. Артиллерія. Ум. гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Приторочити, -чу́, -чи́ш, гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Чортові діти. (Бранное выраж.). 2) чортове світло. Керосинъ. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
Штурхати, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть.
