Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвоничок

Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИЧОК"
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Зва́ння, -ня, с. 1) Званіе. Звання козацьке, а життя собацьке. Ном. № 790. 2) Въ ариѳметикѣ: наименованіе. Ме́нше, ста́рше зва́ння. Меньшее, большее наименованіе. К. Грам. 125, 123, 113.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. оруженько. Мет. 239.
Попереважувати, -жую, -єш, гл. Перевѣсить (многое).
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Ном. № 74. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника. Гуцул.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.