Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ.
Кобеля, -лі, ж.
1) Корзина. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю.
2) Сумка, котомка. Набірають калачів-гусочок в кобелі (торбинки) скільки спроможуть.
3) Рыболовный снарядъ, похожій на сак. Чигирин. у.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ).
Леестрови́к, -ка, м. = лейстровик. Стали недоляшки поруч із ляхами, — обгорнули наливайців леестровиками.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Обіпрати Cм. обпірати.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Пошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Помошенничать нѣкоторое время, поплутовать. 2) Помотать, порасточать нѣкоторое время.
