Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвоник

Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИК"
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Обхреститися, -щуся, -стишся, гл. Перекреститься. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Перекидом нар. Перекувыркиваясь. Бич пішов перекидом. Грин. II. 246. іде мені земля́ перекидом. Кружится у меня голова. Славяносерб. у.
Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. ЕЗ. V. 194, 206. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. КС. 1884. VIII. 720. (Зілля) помічне від уроків. МУЕ. III. 47.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Розгинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разгибаться, разогнуться.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом. Мет. 96.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.