Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Жибрі́й, -рію́, м. = жабрій.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Кожух у застанові.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица.
Шарнути, -рну, -неш, гл.
1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок.
2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку.
