Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотепність

Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТЕПНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТЕПНІСТЬ"
Видихнути Cм. видихати.
Вимір, -ру, м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Загрюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать сильно и часто. 2) Загромыхать.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи. Мнж. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТЕПНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.