Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достоювання

Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТОЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТОЮВАННЯ"
Захандри́чити, -чу, -чиш, гл. ? Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. Загадка: хліб учинить і замшіть, і в піч посадить. Грин. II. 312.
Захрущаты, -щу, -щышъ, гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Левиц. І. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить. Чуб.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи. Драг. 3.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. МВ. І. 64. Очі понурив у землю. Кв.
Порохно, -на́, с. = порохня. Угор.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Утихати, -хаю, -єш, сов. в. ути́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Рудч. Ск. І. 108. Втих вітер. Єв. Мр. IV. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТОЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.