Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достатечність

Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТЕЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТЕЧНІСТЬ"
Боязливий, боязний, -а, -е. = боязкий К. МХ. 17.
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Зістава́тися, -таюся, -є́шся, сов. в. зістатися, -тануся, -нешся, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТАТЕЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.