Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достатечність

Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТЕЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТЕЧНІСТЬ"
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Лікарчу́к, -ка, м. Лѣкаришка, докторишка.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Присвітка, -ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко! О. 1861. XI. 130.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Трійчичка, -ки, ж. Тройная те́рлиця. Вх. Зн. 71.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТАТЕЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.