Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає.
Навскоси́ нар. = навскіс.
Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. ( )
Об'явити, -ся. Cм. об'являти, -ся.
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл.
1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком.
2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. На новосілля берись, а за чепігу держись. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?)
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був.
