Барліг, -логу, м.
1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг.
2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу.
3) Грязная лужа; грязь. Валяється як свиня в барлозі. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі.
Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя.
Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Наскіпався, мов на батька.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина.
Угонобляти, -ляю, -єш, сов. в. угоноби́ти, -блю, -биш, гл.
1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль угоноблю. Угонобляють свій ледачий смак. (Нас) сріблом-злотом угонобляли. Молитвами Пречисту та святих угонобляли.
2) Устраивать, устроить, сдѣлать какъ слѣдуетъ. Всюди гарний був порядок, все було до діла: Харитина вгонобити знала і хотіла. Тут Мася все, що треба вам, не лінувалась, вгонобила. Молодий гончар робив, мисці денця не вгонобив.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
