Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. баркинчик. Ув. барканище.

Гарбариха, -хи, ж. Жена скорняка. Правоб.

Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ. Левч. 135.

Го́ц, го́ца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.

Збря́зкнути, -ну, -неш, гл. Скиснуть (о молокѣ). Як через ніч постоє (молоко), то збрязкне. Камен. у.

Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.

Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. ко́лесо млинове, колесо млинське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надвірне колесо. Черниг. у. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. к. замахове. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.

Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться. Харьк. у.

Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.

Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57.