Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достачати

Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. Мет. 46. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! Лебедин. у. 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАЧАТИ"
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Нами́слити Cм. намислювати.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ. Шевч.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Понамочувати, -чую, -єш, гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство. Ном. Передмова VI.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.