Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотепниця

Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТЕПНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТЕПНИЦЯ"
Блам, -му, м. Мѣхъ. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. Cм. шлям.
Вохко нар. Сыро, влажно.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина. Вх. Пч. II. 37.
Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Камен. у.очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій. Шейк.
Шкопирть, -ти, ж. = i. шкопирта. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТЕПНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.