Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотепниця

Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТЕПНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТЕПНИЦЯ"
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Короїда, -ди, м. Насѣк. Короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Лоски́рька, -ки, ж. Ум. отъ лоскиря.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТЕПНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.