Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доста

До́ста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТА"
Багатшити, -шу, -шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть. Грин. І. 232.
Гилька, -ки, ж. = гилка.
Допуска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Допускаться.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. Шевч. 47. А кабан таки справді запінивсь. О. 1862. IV. 83.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. К. ЧР. 108. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Левиц. І. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Мет. 442. Вітер віє, повіває, казаночок закипає. Щог.
Підпалок, -лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67. 2) = підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237. 3) = підпалак. Вх. Лем. 449.
Підстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Г. Барв. 86. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі. Волч. у.
Продання с. Продажа.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Чуб. ІІІ. 450. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Чуб. V. 917. Люде піч розберуть. Ном. № 10569. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. Кв. І. 15. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. Кв. І. 199. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. Стор. МПр. 115. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Грин. І. 46. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Шевч. 309. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. Левиц. Пов. 6. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. Мнж. 149. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Кв. І. 167. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». МВ. (О. 1862. III. 38). 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Чуб. I. 119. Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Чуб. V. 919. Радюка почала розбірати злість. Левиц. І. Його дуту туга розбіра. Г. Барв. 138.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл. 1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор. 2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. Грин. ІІІ. 229. 3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане. Kolb. І. 96. 4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях. 5) = цв'якати. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.