Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ.
Мі́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ міра. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 8 гарнцевъ, четверикъ. Він мірку гороху насипав. 3) Плата за помолъ зерномъ. Ум. мірочка. І мірочки не бере, як на крупи подере.
На́коржень, -жня, м. = накожень.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку.
2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. Народ одіжний.
3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно.
Поскривляти, -ля́ю, -єш, гл. Искривить (во множествѣ).
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають.
Шибонути, -ну, -неш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці.
