Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
Засмуча́тися, -ча́юся, -єшся, засму́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засмути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Опечаливаться, опечалиться. Загубив гроші та так ся, небоженько, засмутив.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Кріпити, -плю́, -пиш
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Ум. лущи́нка.
Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
