Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достоту

Досто́ту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. Левиц. Пов. 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТОТУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТОТУ"
Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи. Вх. Зн. 23.
Павутина, -ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Призір, -зо́ру, м. 1) Сглазъ. Маркев. 89. 2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Міусск. окр.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ. Волын. г. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТОТУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.