Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотика

Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТИКА"
Блевіт, -ту, м. = блават 2. Вх. Пч. І. 9.
Клюпач, -ча́, м. Рычагъ, на которомъ ходитъ въ ножной ступѣ боекъ. Шух. I. 161.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L. Черк. у.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе. О. 1862. IV. 12.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата. Кобел. у.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.