Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достатнє

Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТНЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТНЄ"
Біднісінький, -а, -е. Совершенно бѣдный.
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Воло, -ла, с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка).
Довгоу́х, -ха, м. = Заєць. Вх. Пч. II. 6.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. Мл. л. сб. 282.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТАТНЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.