Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достатнє

Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТНЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТАТНЄ"
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату. Греб. 338.
Пилина, -ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. пилинка, пили́ночка.
Прорізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть мясникомъ.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Ном. № 11233. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч. Грин. III. 167.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТАТНЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.