Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випустіти

Випустіти, -тію, -єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСТІТИ"
Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги. Чуб. II. 407.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Зненацька нар. Неожиданно, внезапно. Кіевск. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. І. 32.
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Надсиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надсо́хнути, -ну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть.
Перемагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. перемогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались. 2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже... далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину. Кв.
Плямувати, -му́ю, -єш, гл. = плямити. Шкода й меча об тебе плямувати. К. Бай. 92.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.