Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випустіти

Випустіти, -тію, -єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСТІТИ"
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Жорстки́й, -а, -е. Жесткій. Загортає плахту, щоб не намулив щоки об жорстку одежину. Стор. Чуб жорсткого волосся.. Cм. шорсткий.
Зсукати Cм. зсукувати.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Мет. 211. Будеш ти у мене хатку промітати. КС. 1882. XII. 498. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові. Г. Барв. 125.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.